ПУБЛІКАЦІЇ

«Жорстка хватка олігархів, корупція, відсутність політичної рішучості». Головне з резолюції Європарламенту щодо України

Резолюція Європарламенту

Європейські перспективи України. У резолюції зазначено, що «Україна має європейську перспективу» і «може подати заявку на членство в Євросоюзі», але за умови відповідності копенгагенським критеріям, дотримання принципів демократії, поваги до основних прав і свобод людини, прав меншин, захисту верховенства права.

Цей абзац практично без змін перекочував із минулої резолюції 2018 року. У нинішній версії додано, що нещодавній саміт ЄС – Україна «визнав істотний прогрес, досягнутий Україною у процесі реформ», і вітав уже досягнуті результати в реалізації Угоди про асоціацію.

Однак для подальшого руху в бік політичної та економічної інтеграції з ЄС необхідно, за словами авторів резолюції, повністю виконати умови угоди, «незважаючи на проблеми, пов’язані з пандемією COVID-19».

Корупція. У документі визнають, що Україна «досягла значних успіхів» у виконанні зобов’язань, пов’язаних з Угодою про асоціацію, але підкреслюють необхідність завершити кілька розпочатих реформ. Зокрема, у сфері верховенства права, належного управління та боротьби з корупцією.

«Попри помітний прогрес значно поширена корупція продовжує перешкоджати процесу реформ в Україні», – зазначено в резолюції.

Олігархи. У підсумкових висновках прямо вказано, що «олігархи, схоже, відновлюють політичний вплив». Це, на думку європарламентарів, загрожує країні поверненням назад.

«Оскільки підтримка модернізації, деолігархізації, реформ і боротьби з корупцією все ще дуже висока серед українських громадян, ці очікування потрібно виправдати без подальших зволікань», – зазначено в резолюції.

У документі наголошено, що олігархи, як і раніше, чинять значний вплив на українську економіку і політику, зокрема на ЗМІ, судову систему та правоохоронні органи. «Створення чітких і однакових для всіх правил в економіці та політиці може виявитися ефективним методом фактичного зниження неофіційного впливу невеликої групи найбагатших підприємців на функціонування держави», – підкреслено в резолюції.

Зал засідань Європарламенту. Фото: wikipedia.org

Судова система. Поверненням назад загрожують Україні й суди в їхньому нинішньому вигляді. На думку авторів документа, необхідно проводити реформи «з акцентом на судову систему». Зазначають, що забезпеченню цілковитої незалежності судових інститутів і недопущенню використання вибіркового правосуддя перешкоджають не тільки корупція, але й «відсутність політичної рішучості».

У резолюції висловлюють жаль, що судова система, як і раніше, залишається одним з інститутів, якому найменше довіряють українці. Висловлюють стурбованість зупиненням процесу переатестації та набору суддів, а також тим, що майже 2 тис. суддівських посад залишається вакантними.

Європарламент «настійно закликає українську владу», по-перше, продовжити і прискорити реформу судової системи, щоб не підривати роботи нещодавно створених антикорупційних інституцій, по-друге, утримуватися від «колишньої поганої практики ведення політично мотивованих судових справ».

Кримінальні розслідування. Із посиланням на останній звіт управління верховного комісара ООН акцентують відсутність прогресу в розслідуванні серйозних порушень прав людини, імовірно скоєних українськими Збройними силами. Автори резолюції також не побачили достатнього прогресу в розслідуванні злочинів під час протестних акцій на Майдані у 2013–2014 роках.

Вибори. Автори резолюції зазначають, що 2019 року Україна пережила «делікатний виборчий період» під час президентської та парламентської кампаній і «заслуговує на похвалу» за мирне і впорядковане передання влади.

У документі детально аналізують і місцеві вибори, які провели наприкінці жовтня 2020 року і які «стали ще одним випробуванням для демократії». У резолюції підкреслено, що після реформ децентралізації місцевій владі віддали значні повноваження та ресурси, а самі вибори загалом відбулися спокійно і прозоро. Однак критикують Виборчий кодекс, точніше – спроби внести в нього зміни просто в період виборчої кампанії.

Європарламент негативно сприйняв так званий турборежим – надто швидке ухвалення законів у Верховній Раді. У резолюції вказують, що заради швидкого виконання передвиборчих обіцянок у жертву принесли «парламентський контроль, прозорість і якість законодавчих ініціатив».

Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine / Facebook

Охорона здоров’я. Реформи в медичній сфері необґрунтовано затягнулися, а пандемія COVID-19 посилила проблеми української системи охорони здоров’я, ідеться в резолюції.

Європарламент акцентує, що українське законодавство передбачає безоплатну медицину, «але це не та реальність, із якою стикається багато громадян країни, коли звертаються по медичну допомогу».

У резолюції лунає наполегливий заклик «боротися з повсюдним кумівством і корупцією, які продовжують існувати в секторі охорони здоров’я, особливо в Міністерстві охорони здоров’я». Також лунає заклик розслідувати будь-які корупційні дії, зокрема спроби закупити медичне обладнання та вакцини проти COVID-19 за завищеними цінами.

Гібридна війна. Кампанія дезінформації, кібератаки та інші гібридні загрози, а також російська військова агресія перешкоджають покращенню добробуту, стабільності і зростанню країни, ідеться в тексті. Окрім того, вони підривають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також її здатність проводити необхідні економічні та соціальні реформи.

У документі наголошують, що гібридні загрози з боку Росії спрямовані, серед іншого, на поширення неправдивої інформації, розпалювання насильства і просування антиурядових та антиєвропейських настроїв. Для вирішення проблеми Європарламент пропонує Євросоюзу та Україні «якомога швидше ініціювати діалог із кіберпитань і розширити діалог із питань безпеки та оборони» відповідно до глобальної стратегії безпеки ЄС.

Євросоюз, наголошують у резолюції, не тільки рішуче засуджує тривалу російську агресію проти України, але й надалі проводитиме політику невизнання окупованих і анексованих територій. Окрім того, європарламентарі обіцяють продовжити і санкційну політику стосовно фізичних та юридичних осіб, причетних до порушення міжнародного права.

Медіа. У висновках Європарламенту вітають зусилля України в реформах, спрямованих на розвиток свободи преси, зокрема ухвалення закону про прозорість володіння ЗМІ. Проте в документі йдеться про необхідність вжити набагато більше зусиль, «щоб послабити жорстку хватку олігархів над ЗМІ», заохотити редакційну незалежність та боротися з безкарністю за насильницькі злочини проти журналістів.

«Медіаландшафт в Україні залишається під сильним впливом власників ЗМІ олігархічного характеру, а співробітники ЗМІ, особливо журналісти, які розслідують корупцію та шахрайство, постійно стикаються із загрозою насильства, залякування і смерті», – зазначено в резолюції.

Фото: depositphotos.com

Політичний клімат. Євродепутати із жалем підкреслюють погіршення політичного клімату у країні, «коли для досягнення політичних цілей використовують залякування, мову ворожнечі та політичний тиск».

Європарламент наполегливо закликав українську владу «рішуче засудити й заборонити діяльність екстремістських груп і тих, які розпалюють ненависть, а також вебсайтів, таких як «Миротворець». Вони, на думку західних депутатів, «розпалюють у суспільстві напруженість і неправомірно використовують особисті дані сотень людей, включно із журналістами, політиками і представниками меншин».

Фінансова допомога. Європарламент нагадав про «безпрецедентну допомогу Україні» для подолання наслідків COVID-19, але закликав українську владу створити сприятливий інвестиційний клімат і негайно виконати погоджені раніше умови надання макрофінансової допомоги ЄС в розмірі €1,2 млрд, викладені в Меморандумі про взаєморозуміння.

Парламентарії нагадали уряду України, що виплата без попередніх умов першого траншу на суму €600 млн «була разовим винятком і не має бути використана для ухиляння від погоджених реформ».

Ефективність. Європарламент вітає прогрес, досягнутий Україною у виконанні зобов’язань, закріплених в Угоді про асоціацію, зокрема в галузі сільського господарства, енергетики, банківської справи, децентралізації, цифрової економіки, довкілля і виборчих процедур. Але додає, що 2019 року виконали лише 37% завдань, пов’язаних з імплементацією угоди, хоча 2018-го цей показник становив 52%.

У документі кілька разів підкреслюють, що рівень не тільки фінансової, але політичної та технічної підтримки з боку ЄС залежатиме від того, якою мірою Україна виконує взяті на себе зобов’язання, особливо в питанні реформування.

Європейські парламентарії віддають належне спробам прискорити темпи реформ у другій половині 2019 року, але закликають українські інституції віддавати перевагу не швидкості, а якості законодавчої діяльності.

Фото: depositphotos.com

Мінські угоди. Європарламент закликав обидві сторони дотримуватися режиму припинення вогню. Також він закликав Росію «використовувати свій вирішальний вплив на підтримувані нею збройні формування», щоб цілковито виконати зобов’язання, узяті в межах Мінських угод.

У резолюції також зазначено, що місцеві вибори в окупованих частинах Східної України потрібно проводити відповідно до українського законодавства і під наглядом ОБСЄ. «Як було погоджено в Мінську і в так званій формулі Штайнмаєра», – додано в документі.

Вода у Крим. Європарламентарі нагадали, що відповідно до міжнародного гуманітарного права Російська Федерація як держава-окупант є цілковито відповідальною за забезпечення потреб населення тимчасово окупованого Криму, включно з водопостачанням.

У цьому самому абзаці зазначено, що відповідно до частини четвертої Женевської конвенції, учасницею якої є Росія, держава-окупант не може змушувати жителів окупованої території служити в її збройних або допоміжних силах.

ВАКС і НАБУ. Чимало уваги європейські парламентарії приділили й роботі антикорупційних органів України, зокрема Вищому антикорупційному суду (ВАКС) і Національному антикорупційному бюро (НАБУ). У документі наполягають на важливості забезпечення незалежності цих органів, також пролунав заклик активізувати роботу ВАКС «із метою зростання кількості обвинувальних вироків, зокрема у справах високого рівня».

Парламентарії висловили задоволення роботою НАБУ, яке, на їхню думку, «є найефективнішою антикорупційною установою у країні», і закликали прописати прозорі та деполітизовані правила добору керівників НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державного бюро розслідувань.

У резолюції засуджують «спроби атакувати й підірвати антикорупційні інститути» з боку нардепів Верховної Ради, зокрема спробу звільнити директора НАБУ Артема Ситника.

Київ, будівля Національного банку України. Фото: depositphotos.com

Нацбанк. Європарламент висловив глибоку стурбованість «високим ступенем систематичного політичного тиску й актами залякування, здійсненими стосовно голови Національного банку України». Ідеться про Якова Смолія, який керував НБУ до початку липня 2020 року, і широку інформаційну кампанію, розгорнуту минулого року за його відставку.

Європейський парламент закликав українську владу «утримуватися від політичного тиску на незалежні економічні інститути та правоохоронні органи, і забезпечити збереження їхньої незалежності».

Торговельно-економічна співпраця. У резолюції підкреслюють, що Україна є важливим геополітичним, геостратегічним і торговельним партнером ЄС і що сам Євросоюз наразі є найбільшим торговельним партнером України. Водночас висловлюють жаль про відносно невеликий обсяг прямих іноземних інвестицій, що надходять у країну.

Економіка. Європейські депутати наполегливо закликають Україну продовжити приватизацію державних підприємств, «щоб модернізувати й поліпшити функціонування своєї економіки та уникнути олігархізації». У документі лунає попередження: якщо держава не поновить «боротьби з корисливими інтересами», зокрема у сфері приватизації, це «може серйозно підірвати результати проведених реформ і заходів підтримки України загалом».

«Нафтогаз». У Європейському парламенті вітають реформи в енергетичному секторі України, але стурбовані нападками на керівництво НАК «Нафтогаз».

«[Європейський парламент] вітає завершення поділу «Нафтогазу» 2019 року і створення юридично незалежного оператора газотранспортної системи (GTSO), що відповідає третьому енергетичному пакету ЄС; закликає, однак, українську владу посилити технічну незалежність GTSO від «Нафтогазу»; вітає лібералізацію і відкриття конкурентного ринку газу для населення; шкодує, однак, про останні нападки на керівництво «Нафтогазу», зокрема на наглядову раду компанії, які підривають його незалежність і досягнутий прогрес у реформуванні цієї галузі», – написано в документі.

Газ і «Північний потік 2″. У підсумковому документі підкреслюють важливу роль України як стратегічної країни-транзитера газу, але акцентують також необхідність модернізації національної газотранспортної системи держави.

Євродепутати висловили занепокоєність щодо будівництва газогону «Північний потік – 2» і підкреслили, що цей трубопровід посилює залежність ЄС від постачання російського газу, загрожує внутрішньому ринку ЄС і не відповідає енергетичній політиці Євросоюзу.

«Він [«Північний потік – 2″] має ймовірні негативні наслідки для України, яку роздирає війна», – ідеться в документі. Окрім того, додано заклик до держав використовувати наявні правові інструменти для зупинки цього газового проєкту.

Екологія. У документі Україну наполегливо закликають ефективно боротися з незаконним вирубуванням лісу, передусім у Карпатах, яке призводить до регулярних повеней у регіоні. Також озвучили заклик вжити заходів задля усунення екологічної шкоди, завданої неконтрольованою експлуатацією природних ресурсів. Як приклад наводять незаконне видобування бурштину.

У резолюції висловлюють глибоку стурбованість наявністю в Донецькій області приблизно 1200 радіоактивних джерел, які використовують із медичною, промисловою або науковою метою, що становить серйозну небезпеку для здоров’я, загрожує безпеці та довкіллю. Також акцентують загрозу незаконного поширення радіоактивних речовин.

Источник

Похожие статьи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Кнопка «Наверх»