ПОЛІТИКА

Клімкін: Судова система стала слабким місцем нашої євро- та євроатлантичної інтеграції

Нинішня судова система України не дозволить країні стати членом Євросоюзу і НАТО. Таку думку колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив 2 березня у Facebook, коментуючи вирок експрезиденту Франції Ніколя Саркозі.

«Я не вірю в реформу судової системи в Україні – будь-яка влада намагається «заточити її під себе», це той випадок, коли «євроремонт» неможливий. Я вірю в її перезавантаження, причому з допомогою наших друзів та партнерів, скільки б не волали про «зовнішнє управління», – написав дипломат.

Він згадав слова засновника польської партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського про те, що з Бандерою українці в Європу не увійдуть.

«Нашу історію хай залишать нам, а от із такою судовою системою ми точно нікуди не потрапимо: ані в ЄС, ані в НАТО – і навіть просуватися нікуди не будемо. Наша судова система стала слабким місцем нашої євро- та євроатлантичної інтеграції, насправді безпековою загрозою для всієї країни, яку можливо і необхідно усунути. До Франції нам буде все одно далеко, але досвід не завадить», – пояснив Клімкін.

https://www.facebook.com/pavloklimkin.ua/posts/1393482787665740

Судову реформу в Україні почали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п’ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури одбору і призначення суддів, які запровадили в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

П’ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції забракло, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб через проведення повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подавання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.

22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів». Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада передала законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він вніс до парламенту ще три проєкти законів, які стосуються функціонування судової системи.

Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади останнім часом заявляли в ПАРЄ і Міжнародному валютному фонді. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.

Источник

Похожие статьи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Кнопка «Наверх»