ПОЛІТИКА

Рада взяла за основу доопрацьований законопроєкт про Вищу кваліфікаційну комісію суддів

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №3711-д, який передбачає відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). За ухвалення документа проголосувало 227 народних депутатів, передає кореспондент видання «ГОРДОН».

Нардепи від парламентської фракції «Слуга народу» дали 215 голосів «за», депутатська група «Довіра» – дев’ять голосів, позафракційні – три голоси. Решта фракцій не голосувала.

Голова комітету з питань правової політики Верховної Ради, нардеп від «Слуги народу» Андрій Костін зауважив, що документ вносить зміни до законів про судоустрій, статус суддів і Вищу раду правосуддя (ВРП). За його словами, запропоновано, щоб до складу конкурсної комісії з питань доброчесності та етики, яка добиратиме членів ВККС, входило три людини з-поміж суддів, запропонованих Радою суддів України.

У законопроєкті прописано, що в цю комісію має увійти три людини з-поміж суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою прокурорів, Радою адвокатів та Національною академією правових наук в особі її президії.

Документом запропоновано ввести до першого складу конкурсної комісії трьох експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.

Документ установлює, що до ВККС входить 16 членів, вісьмох із них запропоновано призначити з-поміж суддів або суддів у відставці. ВККС вважають повноважною, якщо в її склад призначено не менше ніж 11 членів. Призначає на посаду члена ВККС Вища рада правосуддя на чотири роки за результатами конкурсу. Засідання конкурсної комісії мають бути відкритими.

Членом ВККС може бути громадянин України, який знає державну мову, з вищою юридичною освітою. У нього має бути стаж професійної діяльності у сфері права не менше ніж 15 років. Також кандидат має відповідати критеріям доброчесності, професійній компетентності й за своїми моральними якостями бути здатним виконувати повноваження члена ВККС.

«Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має дотримуватися політичної нейтральності, не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності», – указано в документі.

Законопроєкт регламентує загальну кількість суддів Верховного Суду. Їх має бути не більше ніж 200 осіб.

Судову реформу в Україні розпочали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними було скасовано процедуру призначення суддів президентом на п’ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення ВРП. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, введені в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

П’ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду з 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного добору суддів, ліквідація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень ВРП, можливість подавання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.

22 червня 2020 року Зеленський подав у Верховну Раду законопроєкт про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів». Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада відправила законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він подав до парламенту ще три проєкти законів, що стосуються функціонування судової системи.

Зеленському 18 лютого презентували стратегію розвитку органів правосуддя і конституційного судочинства на 2021–2023 роки. Її головна мета – визначення основних напрямів політики, пріоритетів удосконалення законодавства України про судоустрій, статус суддів та судочинство у взаємозв’язку і взаємодії з іншими інститутами правосуддя.

Источник

Похожие статьи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Кнопка «Наверх»