СВІТ

Глава МЗС Литви – владі Білорусі: Швидше пекло замерзне, ніж ми почнемо розглядати ваші вимоги про видання Тихановської

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс у відповідь на запит Генеральної прокуратури Білорусі про екстрадицію опозиціонерки Світлани Тихановської заявив, що литовська сторона ніколи не піде на цей крок. Про це 5 березня повідомляє пресслужба МЗС Литви.

За словами Ландсбергіса, Литва «була і буде кам’яною стіною», за якою притулок зможуть знайти всі демократичні сили, які зіткнулися з політичним переслідуванням.

«Отже, кожен, хто знайшов притулок у Литві, може почуватися в безпеці, що його не передадуть режимам – ні через його боротьбу за демократію, ні через боротьбу за свободу слова або релігії. А білоруському режиму ми можемо сказати: швидше пекло замерзне, ніж ми почнемо розглядати ваші вимоги», – підкреслив глава литовського МЗС.

У жовтні 2020 року Литва відкликала посла з Білорусі у відповідь на аналогічний крок Олександра Лукашенка, який відкликав глав білоруських місій у Литві та Польщі.

Литва і Польща надали притулок багатьом білорусам, які втекли від переслідувань.

«Будь-який литовський уряд, який погодився б видати принаймні одного політичного біженця мінському режиму, не протримався б і дня», – вважає депутат Сейму Литви Емануеліс Зінгеріс.

2 березня Слідчий комітет Білорусі передав до Генпрокуратури документи на екстрадицію Тихановської. Слідком опублікував відео, на якому знято, як у серпні 2020 року, ще до проведення президентських виборів, люди, котрих Слідком називає довіреними особами Тихановської, в її присутності обговорюють «закупівлю електрошокерів, газових балончиків, рацій, мегафонів, мікрофонів, інших предметів і знарядь, призначених для вчинення злочину».

Прессекретарка Тихановської заявила, що опозиціонерка ніколи не брала участі в розробленні таких планів. Сама Тихановська стверджує, що відео змонтовано.

Із 9 серпня 2020 року у Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру «Весна», із серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, оприлюднять у 2021 році), а вже після цього провести нові вибори.

Тихановська після виборів була змушена покинути Білорусь, зараз вона живе в Литві. Восени 2020 року опозиціонерку оголосили в розшук у Білорусі та Росії. У лютому 2021 року вона оголосила про підготовку до нових протестних акцій у країні.

Источник

Похожие статьи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Кнопка «Наверх»